Красенями-лебедями небо забіліло
Красенями лебедями небо забіліло,
Так летіли поміж хмари, наче їх рідня.
Покружляли над ставочком і на воду сіли,
Витягали довгі шиї граціозно так.
Замахали крилоньками, ніби привітали
Ту місцину їм знайому рідну та близьку.
В чужині вони за нею дуже сумували,
А тепер нарешті вдома на своїм ставку.
Бо водиця тут смачніша, повітря свіжіше
І розносить запах м"яти теплий вітерець.
Рідний край в житті для всіх завжди наймиліший
Для птахів цих білокрилих, так і для людей.
2020 р.