Лицарі (142)
Між густих лісів, і старих стежок,
поміж скель гірських, і сухих річок.
Між боліт, полів, через ріки й гори,
крізь міста і села, нічиї простори.
Де безкрайні лани цвітуть,
і стрімко вода тече.
Там герої славетні йдуть,
всі майстри, всі в одне плече.
Хоробрі вони, крилаті,
кремезні, частково багаті.
Очі заповнені битвами,
серця їх повні молитвами.
Мечі всі залиті кров'ю,
обладунки у бруді й сажі.
Сповнені душі любов'ю,
казок і легенд персонажі.
І поки у грудях б'ється,
і поки щити над ними,
Доки лицар "героєм" зветься,
королівства будуть живими.
