Листопад I
Опадають міфи,
маски осідають,
останнє слово
кружляє додолу,
моє гілля лишилось голе,
душа небу холодному
обійми розкриває,
і завертаються від захоплення
корені під покровом
минущого, що стало
минулим – шарфом із золота
на горлі на межі застуди –
захищає якорем,
щоби в блакиті тій не потонула,
не захлинулася у захваті
безмов’ям…
