Літала душа як могла як хотіла
Літала душа як могла як хотіла,
В польоті і сяяла й палахкотіла.
Бажала притулку, прихистку шукала,
А вічність її у пітьмі ошукала.
У темряві повній душа уявила
Що вічність за світло її полюбила
І буде пестити і буде плекати
І буде їй щастя кругом розсипати.
Палала душа, пломеніла, жаріла,
Допоки від жару свого не згоріла.
А вічність сміється, а вічність радіє,
Від повної влади над світлом хміліє.
Холодна пітьма в світлі має забаву,
Влаштовує душам жорстоку розправу.
Для власної втіхи не треба світити,
Вогонь необхідно добру присвятити,
Мільйони згорять та мільярди постануть,
У вічності криги холодні розтануть,
Зігріється вічність й теплом огорнеться
І щастям для всіх те тепло обернеться ...
31.05.2021
