Ми знали і розуміли, що всі ми – смертники
Ми знали і розуміли, що всі ми – смертники…
Ще більше скажу, що страшно насправді на смерть іти…
Під кулями снайпера впасти, але не зламатися,
Бо скільки, скажіть, вже можна всього боятися…
Святі небеса назустріч пливли херувимами…
І Ангели в першій колоні у крок із загиблими…
Хтось скаже опісля, що всіх нас, мовляв, підставили,
А ми просто шанс останній для вас зоставили…
Ми знали, за що вмирали, за що не вижили…
Нам буде на небі легко, аби тільки ви жили…
Аби ви жили достойно, бо того варті,
Ми будемо вічно стояти в небесній варті…
Могло все інакше бути, та довго спали ми…
Візьміть же свободу із наших долонь пропалених…
Із наших сердець надії черпніть високої,
А ще…збережіть Україну у мирі та спокої…
Ми знали, за що вмирали…і ми не каємось…
А пильно
у ваші очі
з небес
вдивляємось…
