Я втрачу все,
та хочу мати більше.
Кудись мене несе,
той біль все повільніше.
І руки мої чисті,
надії, плани, щастя.
Але при всьому хисті,
прожити все не вдастся.
Мене зжере сумління,
мене затопчуть думи.
Сховаюсь за каміння,
і там розірвуть пуми.
Я втрачу все одразу,
частинами потроху.
Не видавлю образу,
віддам могилу моху.
