Море
Коли ти входиш у пінисту хвилю
і розрізаєш піну своїм тілом,
ти пропливаєш неосяжну милю,
немов в підводних і холодних крилах.
Морська вода приймає це за честь
омити й бачити тебе нагою,
не беручи тяжкий на себе хрест
і не торкаючись тебе рукою.
З краси твоєї чЕрпаючи кисень,
живуть усі живі морські звірини,
а голос хоч беззвучний лИшень
проходить всі мої клітини.
Не залишайся там, а повернись
з пінистої холодної води,
не витирайся — посміхнись
з моєї сухопутної ходи.
