N.N ( я вже тебе забув )
Я так жалів, що Вам дивився в очі
я проклинав Ваш розум непростий
чому ж Ви бувши другом моїм
простити серця голос не змогли .
Мого - до Вас , в безмовному воланні
мовчанні трепетнім , лякливого гінця
бо Вас кохати - то останнє
бажав собі я дивлячись на Вас .
І я кохав – усе у Вас, так наче
я завтра день уже не проживу
і келих перший лию і останній
цілую Вас - це сон чи на яву ?
Та не стихає музика і регіт
і мить чарівна гасне у диму
Вина наступний п’єте келих
я пропускаю , я ….мовчу …
Цілунок , наче рана свіжий
кровавить стидом й співчуттям
не перший я ,хто Вас кохає
й не перший що кохає так
І сивиною вкриті скроні
«Вже пізно , краще я піду»
- « Не той хто я тобі потрібний»
мене забудь. Я вже тебе забув».
