“Не барвиться, перецвіта”
Не барвиться, перецвіта
навкружниця у колір диму,
і накривають хатній дах
дерева крилами прудкими.
І місять листя, наче глину,
бо чути: ноги шелестять,
і на березову бантину
саджають діти каченят.
Глибшає річищем ріка
під повстю сизого туману,
і в житла спокій затіка
дрімотою — безперестанно…
***
