Осінь хизується листям опалим
Осінь хизується листям опалим,
Зорі крізь небо щоночі летять,
Хмари насунуті вітром зухвалим
Частим дощем у вікно стукотять.
Клекіт журливо-пронизливий тане,
Дряпає душу прощання лелек.
Падають-б'ються на землю каштани,
Голками шкіриться гілля смерек.
Сонце з похмурого неба не гріє
Наче із примусу світить здаля,
В серці закляклім надія жевріє
Що по весні заквітує земля.
Серце застигле за літом сумує,
Просить засмучене світла й тепла.
Прагнення пристрасті мряка гамує,
Присмерком тисне осіння імла.
Осінь знівечену душу терзає,
Серце покраяла туга міцна.
Розум думками надію гойдає,
Знає попереду буде весна ...
28.08.2019
