П
Прийшла пора писать портрет,
Поглянути прозорим поглядом палітри,
Підвищити персони пієтет,
Піддати пензлика пюпітру.
Персона позувала пречудово,
Пробився пафос полотна,
Проковзав пензлик почергово,
Пізнав поезію писця.
Палала пристрасть полум’ям пустелі,
Піднялась постать – персонаж
Поеми про позаземний патронаж,
Підданих прозаїків пастелі.
Повержене панами полотно
Поглинуло памфлет послідній,
Просохла піна помазка,
Портрет побачив порив пізній…
Побачити портрет прийшла персона,
Переконати почуття пихи.
Почувши постріли пістона
Піде персона, проходячи пастки.
Прийшла пора поставити портрет:
Персони прийдуть подивитись,
Помилуватись, поживитись…
Панує повний пієтет.
Пристрасть, полум’я, плодючість пензля
Полишаться Платону подарунком.
Просякнуті подрібненістю перця,
Подякують писцеві поцілунком.
