Під звуки дощику у ліжку
Під звуки дощику у ліжку,
Лежить, на грудях склавши руки,
Співає тихо так і ніжно,
Під фортепіано тихі звуки.
З м'якої постелі не встане,
І по вустам стікають сльози,
Тільки в віконечко погляне,
А сонце світить їй на коси.
Руде волосся, світлі очі,
Бліде лице і сині губи,
І всі проблеми ці - дівочі,
Не розуміють зовсім люди.
І наче жити сильно хоче,
І кожен день на смак відчути,
Але це серденько дівоче,
Не розуміють зовсім люди.
І думає собі про щось,
І про майбутнє й про минуле,
Багато мрій не відбулось,
Багато мрій і далі буде.
А десь на іншому кінці,
Вже дощ не йде і тепло стало,
Молодий хлопець у руці,
Несе квіток з полів чимало.
Прийшов і руки всі тремтять,
Прийшов і серце сильно б'ється,
Згадав, як весело лежать,
Вона кричить, а він сміється.
Лиш простирадло у крові,
В голові злість, в зіницях блиск,
Вона тримає у руці,
Для нього свій останній лист .
-"Нехай життя буде коротким,
Нехай над тілом зацвітають
Кущі із запахом солодким,
Залиште там, нехай ростуть.
Хай дощик капає із неба,
То я з сльозами на очах,
Радію, дивлячись на тебе,
Як плачеш тихо в тих кущах."
