Після ночі з тобою 6#121
Знаєш, після ночі з тобою, я так не хочу полишати твої обійми,
Що після, мені хочеться жити ці дні, щоб знову з тобою заснути.
Є відчуття, що цей час, поруч із тобою, я ніби беру у всесвіту взайми,
А як відомо, за занадто тепле літо, ми ще будемо змушені зимою, мерзнути.
Знаєш, я всесвіту віддам за тебе, все що буде треба, та навіть з відсотками,
Але це все варто буде лише в тому випадку, якщо ти будеш щасливою.
За моїми думками, віршами, емоціями, памʼяттю, та іншими неважливими нотатками,
Легка твоя постать, без мого впливу зайвого, стає ще більше, для мене, звабливою.
Знаєш, я не очікував, що все так може в Гордіїв вузлик сплестися.
Так, що і розплутати, розвʼязати, розрубити може ніколи не схотітися.
І я навіть не знаю, що, та чому з нами може отак, просто статися,
Що ми один-одному і в день, і в ночі, візьмем і перестанем снитися.
