Поміж зорі душа нещаслива
Поміж зорі душа нещаслива
У блуканнях шукає себе,
Її доля підступна зрадлива
Без устанку скубе і довбе.
Ані миті на спокій у тиші,
І постійна тривога гризе,
В її мрії святі найчистіші
Найогідніша погань повзе.
Всі надії в уламки розбиті
Ще й розтерті на порох і прах,
Всі бажання безсиллям сповиті,
Очі зблякли в тужливих сльозах.
Нема ради на те чим страждає,
А стражданням не видно кінця,
Все тому що душа не бажає
Із поклоном іти до Творця.
Бунтівна непокірна уперта
Відмовляється жити як всі
І тепер на прозорість обдерта
У міжзоряній скніє красі ...
06.06.2021
