Потойбічні товариші (148)
Як я помру, то на могилу,
принось дві склянки, і одна.
Нехай стоїть, наполовину,
свою ти наливай сповна.
Ділися радощами, горем,
я мовчки слухатиму все.
І мрій про дім, що перед морем,
автівку, що мов птах несе.
Згадуй мене, піднявши келих,
не сумнівайся, що навпроти.
Стоятиму, в променях денних,
на тому світі, граю ноти.
Випий за мене, і за себе,
ти не побачиш лиш цього.
Як я сміюсь, кричу до тебе,
не забувай друга свого.
