Придністровська земля
Котить хвилі сивий Дністер
Сотні літ він несе свої води
Вздовж могутніх його берегів
Постають дивовижні заводи.
Бачив турків, і злих яничар,
Бачив роду козацького силу
І мій пращур прапрадід Іван
Боронив рідний край від загину.
Сотня літ пролетіла, мов мить
І змінилися вулиць лиця
Життєдайна вода Дністра
Поєднала людей, мов криця.
Коли ворони люті, злі
Закружляли над нашим родом
Придністровські кремезні мужі
Повстали від станків до бою.
Благодатна наша земля:
В ній тепло й аромати саду.
Придністровська земле моя,
Мир і спокій тобі на відраду.
