Притомився вітерець
А теплий літній вітерець
Літав, літав, та й притомився,
Пустився бігти навпростець
Та й заблукав, з дороги збився.
Повис у вільхи на гіллі,
В кущі заплутався глодовім,
І ноги поколов свої,
Їх мив холодною водою.
Та навіть сили вже не мав,
Щоби із хвилями погратись,
Лиш тихо-тихо попрохав:
-Ой, не чіпайте, хочу спати.
2016 р.
