Русалка (214)
Втопи мене в своєму морі,
один з найкращий моїх снів.
Я прокидатися не хочу,
таки і спав би сотні днів.
В твоїх обіймах потопаю,
ночей у мріях не злічити.
Не сподіваюсь, та боюся,
щось може "ми" це розлучити.
Цілуй мій страх, і мою волю,
з дверей в мій космос зняли ґрати.
Тебе люблю, і буду жити,
і перед сном на флейті грати..