Синові
Минає день за днем, збігають роки.
Земля навколо сонця маячить,
І молодість моя відходить в осінь
А хочеться іще душі пожить.
Згорнулись крила, на яких літала
І на чолі з'явилась сивина,
Я б все життя тобі, синок, віддала,
Щоб доля в тебе гідною була.
Щоб обминали туги і тривоги,
Щоб шлях був вільний і широкий степ,
І всі іще несходжені дороги
Завжди вели у батьківський ковчег.
Рости, мужній, лети, синок, по світу -
Тобі свої я крила віддаю,
Шукай іще незвідані планети,
А я вже пішки по землі піду.
Нехай Господь тебе оберігає
Від слів поганих і лихих ідей.
Тебе, мій сокіл, серцем обіймаю
І відпускаю жити до людей...
