Сльози зоряного неба
Давай плакати серед ночі,
Забирати солодкі сни...
Аж до поки прекрасні очі,
Пам'ятають ще дотик весни.
Аж до поки тоненькі руки,
Ще готові стиснуть кулак...
Від отої нестерпної муки,
Розуміти життя все на смак!
Аж до поки втомлені ноги,
Пам'ятають ще дотик трави,
Не забудь, тут загинули многі,
Тут загинем з тобою і ми...
Аж до поки ти серцю віриш,
Аж до поки умієш кохать,
Аж до поки, як сонце світиш,
Давай разом з тобою мовчать...
Аж до поки прекрасні очі,
Пам'ятають ще душу мою,
Серед тихої, темної ночі,
Я сльозами згадаю твою...
