Сонет VI
Ти наче сяйво сонця на сторінці
Що тінь узору кидає мені
На книгу істин, що противна жінці
Та проганяє геть самотні дні.
Якщо відсторонитися від тебе
І жити мовчки далі від страстей,
То послух мій, тобі покірний гребінь
Розчеше блуд волосся та речей.
Чи ж поцілунком я применшу бурю?
Погодившись скріплю кивком союз,
І творячи одну архітектуру
Подалі стану від твоїх спокус.
Можливо світ нічого з цим не вдіє –
Тіка’ в безмовність та все більше діє.
25.12.2023
