ТАЄМНИЦЯ СТАРИХ ЛИСТІВ
Паперові,пожовклі листи..
В них ще жива історія кохання
Вони,мов гавані далекої порти
Де живуть на щастя сподівання
Мов наяву постає перед очима
Маскарадний,пишний бал
І незнайомець в костюмі пілігрима
В натовпі шука свій ідеал
Він за талію її ніжно обійме
І невтомно вальсуватиме до рання
Аж поки світанок не збере
Всі маски і невтілені бажання
Він їй проникливі писатиме поеми
І чекатиме на відповідь роки
В доведення кохання теореми
Її ім’ям називатиме зірки
А вона безжалісно мовчатиме
І стос листів ховатиме до скрині
Та іншого захоплено вітатиме
Переможцем у життєвій вікторині
© Леся Приліпко-Руснак,05.02.2018
