Ти мій Душею, серцем і рукою
Ти мій. Душею,серцем і рукою.
Ти мій. Любов і ненависть моя.
Собі зізналась надто пізно,
А ти зрадів,що й досі думкою твоя.
Мої вірші,мені ж мечами стали,
Вони мій сміх безмежним сумом нарекли.
Пробач,що ядовито так в’їдались.
Пробач,що щастя не несли.
«Ти все сказав! Я все почула…»
Важкі слова щитами сходили в мені,
Та доля методично розділила,
Тепер я «під конем»,ти ж верхи «на коні».
Я не піду просити у ворожок чари,
І не стрічатиму ,то схід,то захід в самоті.
Дарую те,чого так щиро став бажати,
Даю я волю…давно вже вільному тобі.
