Досить слів! Вони тепер зайві..
Досить слів! Вони тепер зайві..
Я не хочу чути брехню.
Від тузів твоїх рвуться рукави
та не граю я більше в цю гру.
Кинь в запаси для когось, дурніше,
ці дитячі свої балачки.
І тікай із минулим, скоріше,
як палатимуть наші мости.
Все одно.. Як там буде надалі.
Все одно мені з ким ти та де.
Мою душу вогонь не обпалить.
Холод вкрив там мене.
Та мости ті і самі б розпались..
Тріснули б просто "по швах".
Бо разом хоч ми їх будували
та на різних жили берегах.
