Тінь
Закривай обличчя долонями
і біжи під цим дощем,
нехай вода стікає скронями
прикритих ледве під плащем.
Протікай, пролітай переходами,
холодними від дотику зими,
від пустих очей пішоходами
червоні й білі килими.
Пробігай безлюдиним дорогами,
перонами забутих поколінь
і світить тепле щастя за порогами
на березі лишає лише тінь.
