Вечірні рядки (247)
Я вечори проводжу у кімнаті,
під музику, і тихий гомін міста.
Там мої мрії, подуми крилаті,
зростають, мов хліби з пухкого тіста.
Я ночі проживаю в сяйві духу,
в неспокої душі, і з болем в тілі.
Моє єство з поезій, снів і пуху,
я зорі в небі бачу тільки білі.
Я вечори проводжу у кімнаті,
під музику, і тихий гомін міста.
Мої слова - мов звірі волохаті,
зігріють, чи з‘їдять, як совість чиста.
