Венера
Ти на мене лягла так біло,
можливо тому, що я - негр
(на полі минулого літа
засмагав у рідного діда).
Або такі мої гени.
Ти сіла на мене так легко,
можливо тому, що я - вепр
(став обширним від жиру,
не збриваю щетину).
Або ти перед тим була в туалеті.
Ти торкнулась мене так грубо,
можливо тому, що я - камінь
(холодний, важкий, безсердечний,
непорушний, лежачий і впертий).
Або ти не дружиш з руками.
Ти мені засміялась широко,
можливо тому, що я трохи кумедний
(кольорово розмальований клоун,
жарти рівня початкової школи).
Або ти цілковита дурепа:
Шкіра - як стіни,
повний брак вітамінів.
З-під неї - кості,
як на пральній дошці.
Кольору осені зуби,
ноги бриті ще в грудні,
а зі слів сутенера,
мала б бути Венера.
