Весна - це Божа благодать
Весняний дощик сіється з небес,
Веселими сльозами плачуть роси.
Дуби в гаю чарівно гомонять,
До них берізки тягнуть свої коси.
Зелений ліс розкинув свій намет,
Під зорями нічними щось шепоче.
І чути задушевний спів пташок
Вони стрічають ранки стоголосо.
Бузковий цвіт п’янить своїм теплом,
А вишеньки одягнені святково.
І душі огортаються добром
Від чудного оновлення такого.
Із лугу плине дивний аромат,
П’янить, немов розлився із флакону
Весна – це Божа благодать,
Дарунок від небес людському дому.
