ВІКНО НАВПРОТИ
Нехай колись, не зараз, потім
Вже вкотре серце заболить,
Бо у вікні отім, навпроти,
Для тебе світло не горить.
Не раз кидав на нього погляд,
Не раз втішав свої думки,
Що вона близько, зовсім поряд,
Але було все навпаки.
Її зблизька не бачив очі,
Ловив усмішку раз- по - раз
Про неї мріяв ти щоночі...
Чому ж прогавив ти свій шанс?
І ось, в весняній заметілі
Ятраться ранами думки:
Чому одна у світі білім,
Далась тобі вона взнаки?
