Вогонь війни розкидав біль і сльози
Вогонь війни розкидав біль і сльози,
У полі втрат лишив він попіл з мрій.
Розбиті долі й зламані дороги,
В серцях людей лишили слід сумний.
Дітей сміх замінили звуки грому,
Дощем із крові вмився світлий день.
І біль, і страх, і тихий крик додому
Не принесуть повернення на жаль.
Розлука з рідними, безкрає горе,
Обличчя суму серед темних стін.
Таємний плач, мовчання серед зорів,
Все це війна залишила як тінь.
Але у тьмі заграє промінь світла,
Надія в серці вірність зберіга.
Серед руїн, серед плачу і вітру,
Зросте весна, надія проросте жива.
Літвішко Таміла
