Всі фобії від страху помруть...
Всі фобії від страху помруть,
І ти помреш, швидко й безболісно.
Смерть не зла, вона тобі лиш хоче,
Все, що мав до своєї появи, вернуть.
Волаєш: «Сховай мене, ноче!»
Від ліків Танату тікаєш ще змолоду,
Всі знають, що безсмертним не буть,
Від знань того жаху серце навпіл розколото.
Невже після війн сльози ллюттся дарма?
Далі ж вічне життя, за всі муки цей дар, ма!
Думаєш, там, десь, Бог стежить, бормоче?
Я ж кажу: всесвіт – нічого не хоче.
Як і я.
03/05/2019
