Я боюсь повертатися в своє місто.
Я боюсь повертатися в своє місто.
Там замість людей оселилися вісті
такі, що давно розтікаються кров’ю,
виють вовками, сичать журбою.
Я боюсь повертатися в своє місто.
Там стало так пусто, що аж затісно.
І навіть хмари над ним ридають,
як шляхом своїм в далечінь пропливають.
Я боюсь повертатися в своє місто.
Тут кожна вулиця втратила змісти,
і люди говорять ворожою мовою,
яка мою націю робить хворою.
Я боюсь повертатися в своє місто.
Боюся побачити опале листя,
яке приховає собою всі рани,
а потім і зовсім розвіє вітрами.
Я боюсь повертатися в своє місто,
де колись все життя дозрівало пречисто.
Я боюсь повертатись. Та я повернусь.
Відплачу за усе. Обіцяю. Клянусь.