якесь ти дивне, усміхнене щастя:
якесь ти дивне, усміхнене щастя:
криниця вічності в саду тимчасовості.
за що нам дане?
чи ти впізнаване?
загоюєш рани?
справжнє? удаване?
як збагнути тебе і позбутися кволості?
як набратись від тебе легкого безумства?
зігрівай мене,
хай негода засне.
з криниці нап’юся води і наповнюсь тобою:
хай зіллються серця, розпрощаюсь навіки з журбою.