Забулось Відболіло Відлягло
Забулось… Відболіло… Відлягло…
Не б’є вже по руках розчарування.
Невидимою ниткою вплело
В моє волосся слід твого кохання.
Не переймайся… Більше не болить…
Дощів із сліз у мене вже не буде…
Єдиний крок, всього лиш тільки мить-
І в натовпі – людей втрачають люди.
Не треба слів… Вони такі пусті…
Я вижила без тебе, навіть більше.
У вирії несправджених надій-
Я душу зберегла свою у віршах.
Пройшло, перекалатало, мов дзвін,
І закружляло у прощальнім вальсі.
Лише у віршах – знову твоя тінь,
І спогади щіпають ще за пальці.
Твого кохання – була тільки мить…
Прямий транзит з любові – до розлуки…
Себе я не обдурю…Ще болить…
Коли волосся гладять…Інші руки…
