Залишись зі мною, поки не впаду
Як любов попрошу - матиму лиш розпач.
Знов шукаю щастя, хоч куди не йду.
Поховавши мрії, що розбіглись врозтіч,
Залишись зі мною, поки не впаду.
Поки мої скроні припорошить пилом,
А в кістляві пальці не вросте трава,
Дай тебе хоч в серці називати милим -
Навіть якщо совість скаже: неправа.
Як схиляти втому на лопатки важко,
Коли стерті стопи не шукають шлях!
Я була землею. Хочу зватись "пташка",
А тебе всі люди називають: птах.
Мені мама рано казки розказала,
Що самотній фенікс з попелу живе.
Знаєш, до сьогодні щиро ще вважала,
Що вогнем і серце власне заживе.
Тільки ненароком раз себе спалила,
І тебе зустріла на свою біду.
Дай тебе хоч в серці називати милим...
Залишися, милий, поки не впаду.
