Жінка у вікні
Ввечері стояла,
Із спітнілих шибок
Пелену знімала.
За вікном сніжинки
Стали танцювати.
Думи тую жінку
Стали огортати.
Ось вона маленька
Ловить сніг губами,
Щось собі лепече,
Тішить тата й маму.
Ось вона вже більша
В школу поспішає,
Сніг її лоскоче,
В комір залітає.
З гірки мчать санчата,
Йдуть бої сніжками.
Це її дитинство
Десь вже за горами.
Двері інституту
Замело снігами,
І щаслива юність
Теж за берегами.
Ввечері стояла…
Сонна добра казка
В душу залітала.
Хай вже у волоссі
Хуга закрутилась,
Тиха, ніжна мрія
В серці оселились.
