Живі вишиванки
Волошки в житах - віддзеркалення неба,
Як обрій при заході сонця - то мак,
Ромашка-ворожка моргнула до тебе,
Повірити просить її пелюскам.
Які наворожать щасливої долі
Та скажуть чи любить, хто в серце запав.
А півники та ще сокирки край поля,
Як ті вартові отак струнко стоять.
І на золоте полотно та зелене,
Що ткала природа й стелила удаль
Узори лягли вишиванок чудесних,
А квітонька кожна на ньому - жива.
2020 р.
