Зима не тішить не милує
Зима не тішить не милує,
Замерзли мрії й почуття,
Мороз на склі вікна чаклує
Що не піде з мого життя.
Малює квіти, візерунки
Казково дивні мов зі сну,
Мені лишає ці дарунки
Аби не згадував весну.
Краса цнотлива білосніжна
Мов діамантами іскрить,
Небачено чудово різна
В очах горить і мерехтить.
Мороз завзято хазяйнує,
Кругом прикраси, всюди лад.
Палаци з льоду пропонує
І кришталевий водоспад.
Та все ж весна, та все ж кохання,
Розтоплять мури крижані
Й усі зимові залицяння
На згадку лишаться мені ...
13.01.2021
