Зірка моїх сподівань не гори на світанку
Зірка моїх сподівань не гори на світанку,
Вкотре на тебе дивлюся крізь грати полону,
Вкотре судилося знову дожити до ранку,
Вкотре чекав що світитимеш як охолону.
Знаю що тужать за мною замолені очі,
Рідні, чеканням засмучені, горем сповиті.
Ті що чорніють розпукою з ранку до ночі,
Ті що молитвою з ночі до ранку розбиті.
Ваші молитви мене для свободи хранили,
Ваше чекання прожити полон сил надало,
Очі рідненькі надією волі світили,
Блиск мені зірка моїх сподівань передала ...
23.05.2015
