Знову добранічне
Коли зоря спаде тобі в кишеню,
закрий її і збережи тепло,
візьми її, як зачерпни ячменю,
вдихни це життєдайне джерело.
Закутайся у простирадло з головою,
заглянь в дифузію оцих прекрасних див,
відпий води із цього водопою,
що вкутав сном і сном зігрів.
Нехай тобі у куртці завжди буде тепло,
нехай не буде страшною зима,
і від зорі в душі постане пекло,
зігріє навіть тих, кого нема.
