Знову осінь
Туман, землі торкнувшись м'яко,
Розтанув десь у сизій млі.
І знов якісь сакральні знаки
Малюють в небі журавлі.
І знов нанизують невпинно
Зелені голочки ялин
Маленькі росяні перлини
На срібні нитки павутин.
Не намальовані картини
Укотре вийшли на пленер,
Де задивляються хмарини
У тихі заводі озер,
Де радує земна окраса -
Лісів осіння пектораль...
Та грає знов на скрипці часу
Журні мелодії скрипаль.
