Зустріну квітень, душу простелю
Зустріну квітень, душу простелю
Пройду три кроки, в очі подивлюся
Скажу, як хочу жити - солов’ю
А ранком з ним у сонці розчинюся
Я подихом впіймаю запах трав
Росою себе випущу на волю
Для когось був своїм, чужим вже став
Веселим і поколотим від болю
Наб'ю на серці « Я тебе Люблю»
Розріжу груди навпіл, щоб не вило
І в день і в ніч, я все перетерплю
Прошу Весна, зроби, щоб потепліло..
