Костомаров Микола
Спить Вкраїна та руїни
Нові щодень лічить,
Гина слава… та й ту славу
Усяке калічить.
Не вернеться дідівщина…
Нехай не вертається —
За що ж з теї старовини
Святої знущаються?
Амвросію Могилі
Ой, чого, молодий співець, зажурився,
Головою жалко на гуслі схилився?
Ой, чого молодий співець не співає,
А чи гласу більше до пісень не має?
Нащо собі марно жалю завдавати,
Нащо свої красні літа загубляти!