Олена Коршун
Я мовчу, як ти мені важливий,
Не кажу, що зараз ти єдиний
З ким душа і серце хоче бути,
І без кого важко вже заснути.
Я мовчу, мовчу, що я кохаю
І чим далі більше я звикаю
І знову кома замість крапки,
І душу рвуть мені думки...
Від тебе лиш одні мовчанки,
Змінилася я, але не ти..
Чим далі тим усе складніше
На хвилі бути нам одній,
Нас розділяють кілометри,
Години, відстань та життя.
Для мене не важливі метри
Та ти інакший є ніж я.
Між нами є роки надії,
Перегорни
Сторінку, що була,
Не зупини
Себе, своє життя.
І це пройде,
Як дощ оцей вночі,
Ти кажеш: «Думай позитивно!»
Ти кажеш: «Просто мрій!»
Все будеш мати неодмінно,
Бо це є Всесвіт твій!!
Твої слова такі знайомі,
Я хочу засинати і не думати,
Що десь далеко, коханий мій, не спить.
Я хочу розуміти, а не мріяти,
Що він про мене думає в ту саму мить.
Я хочу знати справи в нього як,
Тримайся, не здавайся,
Бо неможливого немає.
Живи, не переймайся,
Все швидкоплинне та минає.
Попри усе вперед йди,
І мрій своїх не позбувайся,
Я там де ти
Душею, серцем, морем..
Я там де ти, я там де ти.
Думками, вітром, сонцем..
Ти в моєму серці, ти в моїй душі,
Час з тобою, милий, кращий у житті,
Поглядом хапаю, дихаю, живу,
Дотиком голублю і у очах тону..
І до тіла тіло, музика одна,
І на двох хвилина ніжності сповна.
Радію можливості радіти,
Дивитися з посмішкою вперед.
Радію можливості любити,
Вдихати квітів аромат, дерев.
Радію друзям, зустрічам, теплу,
І їх завжди надійному плечу,
Ти є кохання чистої води,
Душею, серцем уперед лети
За межі тіла та буття,
У тобі сенс всього життя.
Ти незбагненне взагалі,
Частина бога на землі
Забуваю
Тебе чим далі швидше я,
Твій погляд, очі просто я.
Відпускаю
На волю свої почуття ,