діванка iadivanka
дякую, що навчила мене відчувати мить,
розтягувати насолоду, та що й досі п'янить.
насолоджуватись моментом або бути в ньому -
це коли чую твій сміх та вірю щирості йому одному.
дякую, що показала, як важливо берегти час,
я хочу вміти читати твої думки.
пізнавати кожен рядок, ніби книгу,
хочу знати, що там - у твоїй голові,
про літо ти мрієш, чи бажаєш снігу?
я хочу читати твої думки лиш.
не розривай цей контакт, дивись мені прямо у вічі,
ці моменти такі цінні, такі таємничі...
ще декілька хвилин, можеш посміхатись,
я буду бачити у цьому твою любов
(принаймні на неї сподіватись!)
я ще пошепки подам тобі знак
ти можеш зрадити самотність заради людини,
в твої шістнадцять подарувать життя малій дитині,
працювати до могили на нудній роботі,
взагалі можеш віддатись життєвій турботі.
тоді зненаведеш відпуски, вихідні й свята,
