vasylenko .ko
Очі бачать леді,
Щось ,відносно, гарне.
Серцю не до меду,
Серце каже: "Лярва".
Все! Мені вже досить
Я сьогодні зустріла людину.
Звичайну, ба навіть дуже:
Кофтина в зелені смуги,
Парфуми - ваніль, малина.
Синці заховала старанно,
Уйди, дорогая. Прощай.
Прости меня, милая Я.
Тебе не в новинку печаль,
Тебе ведь не чужда тоска...
Тебе ведь не сложно забыть,
Тебе ведь не в тяжесть отстать?
Гарячим дітям арок і мостів,
Як я хотіла б, юно безсоромним
І жадібно закоханій собі
Пишу тепер по те кохання ззовні.
Я неодноразово прокляла
Я тут, за твоїми плечима.
Вони- то простерті в польоті,
Пташишині мозолисті крила
З старими відбитками дроту.
Ти бачиш з вершини гірської
Мир, что отнюдь не похожий на глобус,
Тускло сверкающий старенький шар
( как бы не древний, ну разве немного)
Нас до тех пор по вселенной вращал,
Мишки покуда чесались спиною,
Белою шерстью об оси земные