bloodredthorn bloodredthorn: Всі вірші автора

Знову монгол біля брами

Середньовіччя ордою

Суне на нас із рогами

Знову москальска сволота

Крові бажає і смерти

де незбагненний край моя далечина

ховає день за обрієм строкатим

блукає синьоока дивина

і в'ється стежечка в незнаний світ кудлатий

там ходять помаранчеві слони

Непевне тло.Плететься стежка степом.

Згасає день.Пожовклеє зело

додолу падає.І вже під ясним небом

герой старається потрапити в сідло.

Так ще продовжиться принаймі кілька тижнів.

хто розрадить мене хто покаже відмінність оту

між сьогодні і вчора уявним і сном неспокійним

аж до миті коли перетвориться час на сльоту

й закружляє над полем людським ще почасти біблійним