Ірина Вірна
очі пророчі
сни жіночі
загадка як казка
пісня - то ласка
хмари-тумани
зорі, як очі
Промайнули хмари. Радість-райдуга сіяє.
Зникла туга вся. Мир наш розквітає.
Серце веселиться - світла чистота,
Якщо морок згинув, шум буденного життя.
О дивний світе! Ти для мене - океан і глибина.
На сім замкІв закривається світ.
На сім частин зруйновано дім.
Нема родини, немає тепла.
Усе втекло геть без добра.
Закриєш ти душу від мене.
мабуть,
не почую слів розради
від людини, яку кохаю
не погляну в очі чоловіку,
Запахло весною...
по-мирному: радісно й світло!