Лина Ежова
Його чесні блакитні очі - наче два неба,
Та вони лікують мій біль.
А мені з тобой увесь світ здається таким дитячим,
немов чарівним.
Весна розплющує свої очі -
Весна об’єднує серця,
Я напишу цей вірш і вмию руки,
Але ця кров нікуди не стече.
Вона як течія, яка проходить через все,
Що в мене є.
Я можу відпустити, але зі мною це назавжди.
Мозок забуде - серце нагадає знов.
Я ховаюсь у темряві, бо ти не поруч,
Бо цей світ такий важкий : він заплющує мої очі.
Не чую музики, закрила вуха,
Бо це летять ракети, а не твоєї гітари муза.
Мені так холодно, в моєму домі розбиті вікна,
Ти мене не грієш, я дихаю повільно -
