Неоніла Володимирівна Гуменюк
-Кохаю, кохаю, - шепочеш ти так мені гаряче,
Відповідаю,що вірю і щиро також люблю,
В обіймах тону,наче в морі тепла та радості
І це почуття нізащо уже не згублю.
-Щаслива, щаслива, - промовляю укотре подумки,
А сяючі очі розкажуть усе-усе,
Вітрисько собі гуляє
І ноту високу бере,Бо ж гарно отак співає.
Уміє веселої він,
Щоби усіх в лісі потішить,
Сумний чути іноді спів,
А є й такий, що заколише.
Високій-високій
Хтось сховавсь.Напевне
Від лихого ока.
Бо іще літає
Розбійник-шуліка
І все виглядає
Стали гілочки біленькі,
Але ж це не цвіт квітує,
Бо зимонька хазяйнує.
То ж розсипала сніжинки
На черешні та ялинці,
На дубочку і калині,
Дощиком рясним,Сердився на неї й гримав
Буркотливий Грім.
Ніжно Сонечко всміхнулось
І не стало сліз.
Виріс в Небі понад Лугом
Веселковий Міст.
Жіночої вроди, краси та добра торжество.
Нехай у жіноцтва щодня буде настрій чудовий,
Бо найдосконаліший витвір вони й божество.
Це так, безумовно.Тут сперечатись не треба,
Здавна відомо про те, хоча й скажуть не всі.
Жінка - це подарунок від Бога і самого Неба,
Там плавали усе літо та й гусоньки дикі
І лебеді зупинялись на перепочинок,
Качки дикі купалися та ловили рибок.
Милувалися красою всі, кому бувати
Довелося тут.А нині його не впізнати:
Все поросле очеретом, всохло, замулилось,
Щось у мене під вікном.
Чи кульбабки знов розцвіли?
Але ж осінь вже давно.
Хризантемки це маленькі
Жовтим килимом цвітуть,
Усміхаються щоденно
Полум"яніють між листків.
І для Романка й для Марічки
Й для Олечки цей плід доспів.
Всі діти люблять полуницю
З сметаною та цукром й без.
То ж нею запастись годиться,Щоб взимку смакувати теж.
Думав їхати ним він,
Але коник десь утік,
Зажуривсь Архистратиг:
-Де ж його тепер шукать,
Як поїду святкувать?
Обізвався Листопад:
Зірочками яскравими айстри горять,
Ластівки молоді вже навчились літать,
То прощається з нами барвистеє літо.
Іще сонечко вдень усміхнеться привітно
І купатися можна та позагорать,
А намисто з роси вранці й ввечері зимне,Уже ноги остудить, босоніж як стать.
Не видно стежок і доріг.
Але лиш одним нас порадує -
Надійно посіви укрив.
Бо від морозів захищені,
Вони проростуть навесні,
Зеленим густим своїм килимом